Фіксований широкосмуговий доступ до мережі Інтернет: регуляція, дерегуляція, цифровий розрив?

19.06.2017

Представники Телекомпалати України взяли участь в Круглому столі «Інтернет для всіх: вузькі місця регулювання широкосмугового доступу», ініціаторами якого виступили Міністерство економрозвитку України, Державна регуляторна служба України та Офіс ефективного регулювання. Під час заходу присутні мали змогу обговорити проект Зеленої книги «Регулювання ринку фіксованого широкосмугового доступу до мережі Інтернет» та ознайомитися з презентацією досліджень ринку ШСД в Україні.

Усі присутні погодилися з тим, шо в Україні існує проблема цифрового розриву між великими містами та селами, а однією з причин такого розриву є неурегульований процес взаємодії провайдерів ШСД та власників інфраструктури. Проте постійні крадіжки телеком-обладнання, завдаючи  колосальних збитків операторам та провайдерам, ніяким чином не сприяють розвитку телеком-мереж у віддалених куточках країни.

Окремою темою для обговорення стала ситуація, що склалася з розробкою правил доступу та методик розрахунку плати за доступ до інфраструктури телекомунікаційних мереж. Представників телеком-галузі бентежить той факт, що жоден зі згаданих підзаконних актів не готовий до затвердження Кабінетом Міністрів України, хоча законодавчо встановлені терміни сплили ще на початку червня.

Тетяна Попова, Голова Ради Телекомпалати України, порекомендувала колегам з Офісу ефективного регулювання більш активно залучати до написання таких дорожніх карт, як Зелена книга, експертів ІКТ-галузі, що знизить вірогідність появи статистичних неточностей. Також Тетяна Попова вказала на проблему, що не відображена в проекті Зеленої книги, але зводить нанівець поняття чесної конкуренції серед операторів та провайдерів. Схема спрощеної системи оподаткування, за якою працюють деякі крупні оператори, дає змогу маніпулювати обсягами прибутку та створює конкурентну перевагу перед іншими провайдерами, які не ухиляються від сплати ПДВ.

Її у цьому підтримала Вікторія Цомая, член Ради Телекомпалати, та підкреслила, що єдиний фіскальних підхід, в результаті, призведе до росту ВВП. Також, на її думку, доступ до Інтернету сьогодні став стратегічно важливим об’єктом інфраструктури країни, тому провайдер повинен нести повну відповідальність за перебійну роботу та якісний зв’язок.  

Резонним стало зауваження Анни Новак, Директора Телекомпалати, відносно того, що з усіх державних відомств, на кого покладено обов’язок розробки правил доступу та методик, досі нема зворотного зв’язку від Міністерства інфраструктури України – відповідального за підготовку Правил доступу до об’єктів транспорту.

Крім того, на місцях органи місцевого самоврядування, зокрема, Дніпровська та Ірпінська міські ради, всупереч нормам ЗУ Про доступ до інфраструктури, вже встигли затвердили своїми рішення Порядки, які не відповідають Закону.  

Так, важко не погодитись з тим, що кожен українець має право на отримання якісних послуг доступу до Мережі. Але задача держави – надати рівні можливості для всіх учасників телеком-бізнесу та мінімізувати своє втручання у їх роботу.